Микола Крамаренко, голова криворізького міського об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка: «Ювілейний рік великого Кобзаря має стати роком торжества українського слова…»

І на сторожі поставимо слово…

У минулу суботу в столичному Будинку вчителя відбувся ІХ з’їзд Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Більше сотні делегатів з усіх областей України підбивали підсумки чотирирічної діяльності товариства та планували на майбутнє. Після благословення глав церков зі звітом Центрального правління виступив голова товариства Павло Мовчан, якого делегати переобрали очільником на нову каденцію.

Просвітян Дніпропетровщини на цьому шанованому зібранні представляли голова обласного об’єднання Сергій Довгаль та голова криворізького міського об’єднання Микола Крамаренко, який і розповів детальніше нашому кореспонденту про важливі питання, які обговорювалися на з’їзді та знайшли відображення у зверненнях та ухвалах форуму.

Детальніше читати 

Крамаренко Т. Г. Педагогічні замальовки : нариси / Тетяна Григорівна Крамаренко [Електронний ресурс]. — Кривий Ріг : Вид. Р. А. Козлов, 2018. — 592 с. — Режим доступу: http://elibrary.kdpu.edu.ua/jspui/handle/0564/2007.

– На з’їзді мова йшла насамперед про статутні керівні органи «Просвіти», найактуальніші проблеми просвітянської роботи, суспільно-громадського життя, гуманітарної перспективи України, – розповідає Микола Володимирович.  – Жваве обговорення викликав новий Закон України «Про громадські об’єднання», що безпосередньо стосується таких громадських організацій як «Просвіта». Закон передбачає певне реформування структур і форм роботи громадських організацій, зокрема внесення змін до їхніх статутів. На це відведено чималий час – п’ять років. Делегатами прийнято ухвалу про підтримку просвітянами євроінтеграційного курсу України. Значну увагу було приділено питанням відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка та діяльності громадського ювілейного комітету, а також відзначення 145-річчя Товариства «Просвіта».

– У зверненні до українського народу делегатів з’їзду звучать тривожні ноти з приводу загрозливих тенденцій руйнування основ української державності, настирливої русифікації української молоді, особливо у південно-східних областях України. Що скажете з цього приводу?

– Справді, делегати з’їзду закликали всіх громадян стати на захист державного статусу української мови і національної державності, брати участь у діяльності структур постійно діючого форуму, долучатися до діяльності громадських організацій, які ведуть повсякденну роботу, спрямовану на захист української мови та мовних прав українців, протидіяти деукраїнізації та радянизації в освітній і в інформаційній культурних сферах та насаджуванню викривленої української історії в навчальних закладах України. Говорилося і те, що слід вимагати від Президента України забезпечення негайного розгляду та прийняття Закону України «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», про звільнення з посад державних чиновників усіх рівнів, які зневажають державну українську мову та відмовляються від її використання при виконанні службових функцій; про виконання у повному обсязі державної цільової програми щодо забезпечення повноцінного функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України; застосування правоохоронними органами передбачених законодавством України заходів щодо припинення на території України діяльності організацій і партій, які несумісні з вимогами Конституції та законів України.

Маємо повернутися до своїх національних витоків, до своєї мови і традицій, рішуче підтримати тих, хто виступає за українську Україну та європейський цивілізаційний вектор її розвитку. Саме цьому і має посприяти наступний, ювілейний рік Т. Г. Шевченка. 2014-ий має стати роком торжества українського слова, слова українського генія в усіх сферах національного життя і передусім в теле- та радіо просторі Криворіжжя. У питаннях підготовки і відзначення ювілею нашого славного Кобзаря просвітянам Кривого Рогу важливо співпрацювати з громадськістю, з владою, і навіть спонукати владу активніше вести підготовку до цієї дати. В Україні за підтримки «Просвіти» впроваджується проект «Кобзар» у кожну оселю». Подарункову бібліотечку видань Кобзаря привезли і до нашого міста.

– Що ще нового можете презентувати криворіжцям?

– Для криворіжців маємо нові видання на електронних дисках. Це «Самоспіви» за творчістю Тараса Шевченка. А також випущений за сприяння товариства та безпосередньо ідеї Павла Мовчана, студії Дмитра Ломачука 71-серійний науково-публістичний телесеріал «Логос», який є осмисленням етнографії, історії творення українського фольклору, становлення і розвитку рідної мови та взаємних впливів слова, культури, історії та етносу. Кожна із серій «Логосу» є аргументованим аспектом багатоскладової відповіді на запитання: «У чому наша сила, наша єдність? Як віднайти дорогу до життєдайних витоків?» Слово, мова, пам’ять, віра – ось ці наріжні камені, фундамент, на якому зростатиме майбуття.

Важливо, щоб просвітяни продовжили взятий курс на висвітлення замовчуваних раніше сторінок нашої трагічної історії, на відродження української національної культури через видавничу, лекційно-просвітницьку діяльність, визначили як пріоритетну економічну просвіту народу. Маємо намір поділитися презентаціями цих новинок не лише з просвітянами Кривого Рогу, але й насамперед з учителями, викладачами криворізьких навчальних закладів, зі студентською та робітничою молоддю, що й практикуємо уже давно разом з найвідомішими письменниками Криворіжжя.

– Які, на вашу думку, найпростіші правила захисту української мови?

– Все починається із самої людини. Варто взяти для себе за правило говорити і писати українською – і не тільки  у спілкуванні з друзями і колегами, але й з владою, зію службами сервісу. Чому б не налаштувати українською власний мобільний телефон, електронну пошту, блог, сайт, профіль у соцмережі? Чому б не шукати потрібні відомості спочатку українською? Чи вивчити і заспівати хоча б у родинному колі українську пісню? Щоб сумісно творити український простір, доцільно запрошувати робити те ж саме інших криворіжців.

Читать также в "Домашней газете" за 18 сентября 2013 года.

Тетяна Крамаренко (Тетяна Зарічна)

фото Павла Мовчана