Літературна Україна
Франко і Криворіжжя: грані суміжності ( Перша частина)
27
серпня вшановували 160-літній ювілей видатного українського письменника,
публіциста, вченого, перекладача, громадського діяча Івана Франка. Крім того, у
2016 році спливає ще одна пам’ятна дата, пов’язана з постаттю цього визначного
українця – 100-та річниця від дня його
смерті. Про нове прочитання творів Каменяра бесідуємо з гостем «Домашньої
газети» – франкознавцем, доктором
філологічних наук, професором Криворізького державного педагогічного університету
Р.А. Козловим.
– Романе Анатолійовичу, чи
поєднує хоч щось галичанина Івана Франка з нашим краєм?
– У 35 томі найбільшого поки зібрання творів Франка можна знайти таку
фразу: «…в степах… тепер… величезні гутні печі глитають у свої пекельні челюсті
мільйони пудів дорогоцінного криворізького заліза». Та швидко радіти не варто –
ця чи не єдина в його працях згадка про наш край належить Софії Русовій. Франко
цитує її статтю, дискутує з нею щодо нових і старих явищ у літературі.
– Тобто спільного нічого немає?
